Словник Української Мови
Буква
1. Питальний прислівник, що вказує на невизначене місце походження, джерело або початковий пункт руху, відповідає на питання «звідки?».
2. Відносний прислівник, що вживається в складних реченнях для зв’язку підрядного речення з головним, вказуючи на місце походження або джерело.
Приклад 1:
Аж ось – не знать звідкіль – узялась на селі чутка,, що він ні Хрущ, ні Притика, а прямісінько-таки Іван Вареник – кріпак пана Польського, що панував у Пісках. Така чутка збила з пантелику судових і громаду.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”