1. З певної відстані, з віддаленого місця; здалеку, здалека.
2. (Переносно) Не маючи близького знайомства, глибокого знання про когось або щось; зовні, поверхнево.
Словник Української Мови
Буква
1. З певної відстані, з віддаленого місця; здалеку, здалека.
2. (Переносно) Не маючи близького знайомства, глибокого знання про когось або щось; зовні, поверхнево.
Приклад 1:
104 До нашого міста не знати коли і кудою закрався сніг Вже всі із середини зіниць до пучок все болючіше відчувають його білину вже всі диктори радіо й телебачення і всі газетні шпальти від ранку до ночі кричать кричать що у місті — сніг але ніхто не може його виявити Тільки: варто друзям чи незнайомим потиснути одне одному руки або ледь торкнутись п леча як обоє біліють і кам’яніють назавжди їх звіддалік обходять на тротуарах і жіноче волосся розростається так що дарма обрізати жене за пасмами снігу невикритого і деревам трамваям та людям важко в ньому і важко дихати і дзигарі цокотять цокотять не маючи сили спинитися хоч давно непідтягнені гирі вже лежать на підлозі і вогонь горить і горить боячись ворухнутися а дро ва геть уже витліли тільки б не гірше тільки б не гірше і одні жінки народжують підряд без зачаття вже мабуть по восьмій дитині а інші ро ками здержують у собі єдину і ніхто більше не виходить на вулицю будинки витиснули із себе вікна і двері і в глухих своїх стінах стиска ються і стискаються вже кутки рівніші за стіни і мовчки в кожному домі без їжі без сну всі затято тешуть єдиного через у се місто тешуть величезного хреста До нашого міста не знати коли і кудою закрався сніг: дні минаються минаються ночі але час стоїть 6. Сafe Угорі над деревами була відкрита тераса.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Навкучило молодцям, що стояли на плотях, стріляти звіддалік даремно. Вони зібралися на відвагу й рушили ближче.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”