Словник Української Мови
Буква
1. Направляти когось або щось у певний бік, повертати в інший напрямок.
2. Спиняти увагу на комусь або чомусь, адресувати свої слова, думки, почуття комусь.
3. Прямувати, приходити кудись, приходити до когось (за допомогою, порадою тощо).
4. Змінювати стан, перетворювати щось на щось інше, давати чомусь іншу форму, призначення.
5. У граматиці: вживати слово в певному відмінку.
Приклад 1:
Тому й намагаюся не звертати уваги на ознаки занепаду й тління в Ірпінському Будинку, бо бачу щось, відкрите персонально мені. Тому й нині тут так добре працюється, затишно й не самотньо, адже електрички так само вицокують свій крок — in saecula saeculorum — навіки вічно… Першою, реальною і вагомою, ознакою змін у суспільстві для мене особисто було те, що нарешті, 1987 року, мене випустили за кордон — до Чехословаччини.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Світовий досвід, проте, свідчить, що на ринку модних товарів ЛШР є лише однією з комплексу конкурентних переваг, тому потрібно звертати увагу на інші аспекти.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Я іноді й не хочу нічого справді образливого сказати тому, з ким балакаю, — а слухачеві з мого тону здається, ніби я аж киплю ненавистю проти нього… Що й ви своєю дорогою наказали мені сьогодні дечого дуже образливого, на це я не хочу вже звертати уваги, бо ви сьогодні не в гуморі… а хочу тільки, щоб ви на мене за мої слова не сердилися… Не треба нам сваритися… Нехай собі й не багато буде в нас спільних поглядів, все ж не сварімося більше, живімо між собою мирно… Та й чогось спільного між нами є далеко більше, ніж могло б здаватися, бо хоч наші науки й не однакові, тільки ж професія в обох нас більше-менше однакова; ми — кабінетні вчені. Через те психіка в нас повинна бути не дуже одмінна… і знайти modus vivendi[44] нам, мабуть, що не важко… Та Володимир зовсім не захотів стільки великодушності, щоб скласти ціну примиренній мові Лаговського.
— Тютюнник Григорій, “Вир”