1. Доконати, завершити щось важливе, урочисте або значуще; здійснити до кінця (найчастіше про обряд, церемонію, велику справу).
2. (застаріле) Здійснювати, робити, творити (якісь дії).
Словник Української Мови
Буква
1. Доконати, завершити щось важливе, урочисте або значуще; здійснити до кінця (найчастіше про обряд, церемонію, велику справу).
2. (застаріле) Здійснювати, робити, творити (якісь дії).
Приклад 1:
Залишають самотнього гречкосія звершати Дерев’яний Ренесанс. Впряжи у важкий плуг розорати Змієві вали, випасай у диких степах, напувай Дніпром.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”