1. (заст.) Скинути з себе, позбутися чогось; відкинути, відторгнути.
2. (перен., висл.) Позбутися якогось почуття, стану, звільнитися від внутрішнього тягаря (наприклад, звергтися з сумнівів, звергтися з журби).
звергтися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |