Древослів

Словник Української Мови

зверещати

[zʋɛrɛʃt͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Зоологія) –

    Видавати різкий, пронизливий, несамовитий крик (про людину або тварину); верещати, скричати звірем.

  2. (Техніка) –

    Перен. видавати дуже гучний, різкий, неприємний звук (про механізми, інструменти тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зверещу, ти зверещиш, він зверещить, ми зверещимо, ви зверещите, вони зверещать

Більше записів