звар

1. (діал.) Те саме, що зва́рка — місце, де зварено (з’єднано) металеві деталі; сам процес такого з’єднання.

2. (діал.) Те саме, що зва́рище — місце, де щось зварювали (наприклад, у казані); залишки пригорілої їжі на посуді.

3. (техн., спец.) Рідкий або в’язкий розплав, що утворюється під час зварювання металу.

4. (заст., діал.) Те саме, що зва́ра — сварка, суперечка, конфлікт.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дуговий розряд використовують як джерело світла, для звар ювання і різання металів, в дугових печах для виплавки ст а- лі, чавуну, отримання карбіду кальцію, ок- сиду азоту. ПУЛЮЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ (1845-1918) Встановив, що місцем утворення катодних променів, які при значному тиску викликають світіння газу, а при низькому – світіння скляних стінок та електр одів, є катод.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |