1. (геологія) Властивість гірських порід руйнуватися та відокремлюватися від масиву у вигляді брил, уламків або дрібного матеріалу під впливом вивітрювання та сили тяжіння.
2. (геоморфологія) Сукупність явищ і процесів обвалення, осипання та зсувів гірських порід на схилах, що формує специфічні форми рельєфу (наприклад, осипища, кам’яні потоки).