1. У спосіб, властивий звадливій людині; схильно до звад, сварливо, чварливо.
2. У спосіб, що викликає суперечки, розбрат, незгоду; провокаційно, конфліктно.
звадливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— «Геть же к нечистому, боярський підніжку!» — «Ти геть к нечистому, переяславський крамарю!» — Себто, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні комори в ринку, так васютинцям і звадливо. Отак зітнуться, да й до шабель.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: прислівник () |