звабниця

[zʋɑbnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Жінка, яка зваблює, спокушає когось, особливо за допомогою хитрощів, обману або привабливої зовнішності; спокусниця.

  2. У переносному значенні — про щось принадне, привабливе, що манить до себе; спокуса.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звабниця, р. звабниці, д. звабниці, з. звабницю, о. звабницею, м. звабниці, к. звабнице

Більше записів