зваблювання

1. Дія за значенням дієслова “зваблювати”; спокуса, умовляння когось до чогось, переважно негативного або забороненого.

2. Захоплення, привертання чиєїсь уваги, симпатії, часто з еротичним або романтичним підтекстом; флірт, спроба викликати зацікавленість.

3. У переносному значенні — щось дуже привабливе, принадне, що манить до себе; спокуслива пропозиція або можливість.

Приклади вживання

Приклад 1:
Зумисне звертав увагу на жіночі ноги, і не тому, що така вже хлоп’яча вдача, а з цікавості, як то жінки тут дають собі раду з тим своїм знаряддям зваблювання муж­ських сердець.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |