1. Який перебуває у стані захоплення, зачарування ким-небудь або чим-небудь; сповнений зваби, привабливий.
2. Застаріле: такий, що зазнав впливу чарів, магії; зачарований, заворожений.
зваблений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Невольнича муза ~440 на хрест поміж сціллу й харібду ступивши а я розірвавши мотуззя в море ногу заношу зваблений співомсирени вибрав її з амузу Карпат,або Посельська книжка 441~ÍÀÂѲÊÀß …стрункадочкафеацькогоцаря. М.Рильський у багні закаляний не стрижений не голений струпи на гусячій шкірі без ниточки навіть на чреслах без тавра медальйона посвідки без кровинки синій зелений прозорий ніякий без тіла без душі немова безумець не пам’ятаю жодного дня обличчя ідеї ні роду ні мети потвора чи привид не чую зляканого вереску ні мелькання п’ят І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикметник () |