зужитий
[zuʒɪtɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
(Про мову, слово, вираз) Такий, що втратив свіжість, оригінальність, силу вислову через надмірне, шаблонне вживання; заяложений, стертий, банальний.
- (Техніка) –
(Про предмет, річ) Такий, що втратив новизну, привабливість через тривале або інтенсивне використання; поношений, зношений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зужитий, р. зужитого, д. зужитому, з. зужитого, о. зужитим, м. зужитім