1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «зут» (ранок, світанок), що вживається в поетичній мові для позначення ранкового часу, світанку.
2. У діалектах (зокрема, на Закарпатті) — ранкова зоря, світанок.
зутик
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |