Словник Української Мови
Буква
1. Який був прийнятий, привітаний або оброблений певним чином при зустрічі (наприклад, про людину: гостинно, тепло, холодно зустрінутий).
2. Який став об’єктом зустрічі, з яким зустрілися, побачилися (наприклад, про подію або явище: несподівано зустрінута перешкода).
3. У стані після зустрічі з кимось або чимось (рідковживане, наприклад: “Він був уже зустрінутий з нею раніше”).
Приклад 1:
Архієпископ, прибувши в країну названого народу для згаданої справи, був зустрінутий прихильно. Володар того народу, скликавши збори підданих і головуючи із старійшинами, які через тривалу звичку гірше за всіх прихильні були до забобонів, і розмірковуючи щодо своєї віри і віри християн, закликає і питає, що (архієрей – І. Ж. )
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”