зустрінутий

[zustrinutɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який був прийнятий, привітаний або оброблений певним чином при зустрічі (наприклад, про людину: гостинно, тепло, холодно зустрінутий).

  2. (Лінгвістика) –

    Який став об’єктом зустрічі, з яким зустрілися, побачилися (наприклад, про подію або явище: несподівано зустрінута перешкода).

  3. (Лінгвістика) –

    У стані після зустрічі з кимось або чимось (рідковживане, наприклад: “Він був уже зустрінутий з нею раніше”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зустрінутий, р. зустрінутого, д. зустрінутому, з. зустрінутого, о. зустрінутим, м. зустрінутім

Більше записів