зустрічати

[zustrit͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Наближаючись до когось або чогось, опинятися з ним поруч, входити в контакт, зокрема як знак привітання, вияву поваги тощо.

  2. (Лінгвістика) –

    Приймати, вітати когось, хто прибуває, приїжджає кудись.

  3. (Лінгвістика) –

    Спостерігати появу когось або чогось, бачити щось, що з’являється в полі зору.

  4. (Лінгвістика) –

    Випадково опинятися з кимось у одному місці, заставати когось десь.

  5. (Лінгвістика) –

    Мати справу з кимось або чимось, стикатися з явищем, фактом, обставиною в житті, діяльності.

  6. (Філософія) –

    Бути присутнім, міститися десь (про що-небудь, що трапляється, спостерігається).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зустрічаю, ти зустрічаєш, він зустрічає, ми зустрічаємо, ви зустрічаєте, вони зустрічають

Приклади з художньої літератури

  • Щоб заховавши мудрий досвід
    У скринці без ключа і дна,
    Знов зустрічати сірий розсвіт
    Вогнем отрути чи вина.
    — Олена Теліга
  • Щоб, заховавши мудрий досвід
    У скриньці без ключа і дна,
    Знов зустрічати сірий розсвіт
    З вогнем отрути чи вина…
    — Олена Теліга

Більше записів