1. (від “зурочити”) Такий, що має накладене закляття, зачарований, заворожений; оповитий таємничою, магічною силою.
2. (переносно) Такий, що викликає захоплення, підкорює своєю красою або незвичайністю; чарівний, принадний.
зурочений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |