зубожілість

Стан крайньої бідності, злиднів, повного матеріального спустошення, втрати майна та засобів до існування.

Процес поступового занепаду, руйнування економіки, зменшення добробуту, що призводить до масового збідніння населення (наприклад, про країну, регіон).

Переносно: духовна або моральна спустошеність, втрата внутрішніх цінностей, душевна убогість.

Приклади вживання

Приклад 1:
Злиденність, сірість, зубожілість, розпливчастість, — чи вважаємо це за стиль? Бєлінського, Михайловського, Добролюбова й Писарєва ми ж ушануємо ім’ям героїв?
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |