зубожений
[zuboʒɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Соціологія) –
Який перебуває у стані крайньої бідності, матеріальної злиднів; збіднілий, знедолений.
- (Психологія) –
Позбавлений внутрішнього багатства, духовно спустошений; виснажений морально.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зубожений, р. зубоженого, д. зубоженому, з. зубоженого, о. зубоженим, м. зубоженім