Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Несподівано, різко схопити когось або щось, часто з елементом несподіванки або сили.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Швидко та рішуче заволодіти чимось, привласнити собі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зцуплю, ти зцупиш, він зцупить, ми зцупимо, ви зцупите, вони зцуплять