1. Який утворює єдине ціле завдяки міцному з’єднанню частин; щільно сполучений, зчеплений.
2. (перен.) Об’єднаний внутрішніми зв’язками, єдністю мети або дій; монолітний, єдиний.
зціплений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |