зцілювати

1. Лікувати, усувати хворобу або фізичні страждання, повертаючи здоров’я; виліковувати.

2. Усунення або полегшення моральних, душевних страждань, емоційних ран; відновлення душевного спокою, гармонії.

3. У релігійному, зокрема християнському, контексті — дарувати одужання або спасіння силою Божою або віри; виконувати акт божественного зцілення.

Приклади вживання

Приклад 1:
“Покликав, кого сам хотів, і прийшли до нього, і сотворив дванадцят ь, щоб були з ним і щоб посилав їх проповідувати і владу зцілювати недуги й виганяти бісів І назвав Симонові ім’я”. Іскаріотський тут же.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |