Який має здатність зцілювати, лікувати хвороби, сприяти одужанню; цілющий, лікувальний.
зцілювальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
Який має здатність зцілювати, лікувати хвороби, сприяти одужанню; цілющий, лікувальний.
Відсутні