Древослів

Словник Української Мови

зцілювач

[zt͡siljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Медицина) –

    Той, хто зцілює, лікує хвороби; цілитель.

  2. (Релігія) –

    У релігійному та містичному контексті — людина, яка володіє надприродною, божественною або магічною силою для зцілення фізичних чи душевних недуг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зцілювач, р. зцілювача, д. зцілювачеві, з. зцілювача, о. зцілювачем, м. зцілювачеві, к. зцілювачу

Більше записів