1. Той, хто зцілює, лікує хвороби; цілитель.
2. У релігійному та містичному контексті — людина, яка володіє надприродною, божественною або магічною силою для зцілення фізичних чи душевних недуг.
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто зцілює, лікує хвороби; цілитель.
2. У релігійному та містичному контексті — людина, яка володіє надприродною, божественною або магічною силою для зцілення фізичних чи душевних недуг.
Відсутні