1. Повністю відновити здоров’я, вилікувати від важкої або тривалої хвороби; одужати.
2. Переносно: усунути щось шкідливе, негативне, відновити гармонію, цілісність (наприклад, зцілити рану в душі, зцілити розкол).
Словник Української Мови
Буква
1. Повністю відновити здоров’я, вилікувати від важкої або тривалої хвороби; одужати.
2. Переносно: усунути щось шкідливе, негативне, відновити гармонію, цілісність (наприклад, зцілити рану в душі, зцілити розкол).
Приклад 1:
“Мені той же лікар, – сказав з плачем сліпий, – сам собою обіцявся було зцілити очі”. Ми знали, що добродушний Севастян не брався за неможливе, тому запитали: “Чому ж ти не дався?”
— Тютюнник Григорій, “Вир”