1. Який зазнав зцілення, позбавлений хвороби чи рани в результаті лікування або надприродного втручання; вилікуваний, оздоровлений.
2. Переносно: той, хто звільнився від страждань, душевних мук, моральної кризи; спокійний, відроджений духом.
зцілений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Скаче олень в “Діяннях”33, Петром зцілений. “Схопився, встає й ходить: ходить і скаче і славить Бога”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |