1. Властивість або стан бути зосередженим, сконцентрованим на чомусь одному; зосередженість, концентрація уваги, думок або зусиль.
2. У психології — здатність до довготривалого спрямування психічної активності на певний об’єкт або діяльність без відволікання.
3. У техніці або механіці — властивість об’єкта, коли його головні осі або елементи точно поєднані відносно центра або заданої осі симетрії; точне центрування.