Значення
- (Психологія) –
Властивість або стан бути зосередженим, сконцентрованим на чомусь одному; зосередженість, концентрація уваги, думок або зусиль.
- (Психологія) –
У психології — здатність до довготривалого спрямування психічної активності на певний об’єкт або діяльність без відволікання.
- (Техніка) –
У техніці або механіці — властивість об’єкта, коли його головні осі або елементи точно поєднані відносно центра або заданої осі симетрії; точне центрування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зцентрованість, р. зцентрованості, д. зцентрованості, з. зцентрованість, о. зцентрованістю, м. зцентрованості, к. зцентрованосте