1. (про людину) Який має зсутулену (викривлену, згорблену) спину; сутулий.
2. (перен., про предмети) Накривлений, похилий, зігнутий донизу або вбік.
зсутулений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови