1. (про людину) Втратити свідомість, знепритомніти; впасти в непритомність.
2. (переносно) Зазнати сильного емоційного потрясіння, збентеження, втратити здатність ясно мислити або діяти від переживань, захоплення, подиву тощо.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Втратити свідомість, знепритомніти; впасти в непритомність.
2. (переносно) Зазнати сильного емоційного потрясіння, збентеження, втратити здатність ясно мислити або діяти від переживань, захоплення, подиву тощо.
Відсутні