зсічений

[zsit͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який був зрізаний, відсічений (переважно про рослини, дерева).

  2. (Техніка) –

    Який був зрубаний, знесений ущент (про будівлі, споруди).

  3. (Медицина) –

    У медицині: який був видалений хірургічним шляхом шляхом відсікання (про органи, тканини).

  4. (Математика) –

    У математиці, геометрії: такий, у якого верхню частину відрізано площиною, паралельною до основи (про конус, піраміду).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зсічений, р. зсіченого, д. зсіченому, з. зсіченого, о. зсіченим, м. зсіченім

Більше записів