Словник Української Мови
Буква
1. Невелика книжечка або брошура, що складається з аркушів паперу, зшитих або скріплених між собою з одного боку, призначена для записів, креслень, обчислень тощо.
2. Те саме, що блокнот.
3. Зшита разом невелика кількість аркушів чи листів (наприклад, для друку, читання).
Приклад 1:
Комусь дістався найновіший зшиток поезій, комусь — передвоєнна губна гармоніка, з якою ходив у бій невідомий солдат вермахту, комусь іще — гіпсовий факсимільний зліпок його члена. Він, Перфець кий, любив дарувати.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
От зараз пiдiйде, стане, вийме з кишенi заяложений зшиток i прочитає громадi, скiльки зорав, засiяв та що продав. Iнакше не може бути.
— Самчук Улас, “Марія”