Словник Української Мови
Буква
1. Повністю знищити, розвалити, обернути на руїни будь-яку споруду, конструкцію або матеріальний об’єкт.
2. Призвести до краху, повного розпаду, ліквідувати щось абстрактне (наприклад, плани, надії, систему, стосунки, життя).
3. У медицині та біології: знищити структуру, цілісність чогось (наприклад, клітини, тканини).
Приклад 1:
їм легко вдалося оволодіти Єрихоном, який зберігав вірність єгипетським фараонам, і зруйнувати Бетел. Проте інші коліна вже мусили брати Зайордання з боями.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”