Здатність до руйнування, руйнівна сила або властивість.
У філософії та культурології — характеристика явища, процесу або ідеї, що веде до розпаду, деструкції, знищення історично сформованих структур, цінностей або систем.
зруйновність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |