1. Такий, що зазнав руйнування; знищений, розвалений, зруйнований дощенту.
2. (Переносно) Позбавлений сили, здібностей, можливостей; морально пригнічений, виснажений.
3. (Переносно) Розладнаний, зведений нанівець (про плани, надії тощо).
зруйнований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А повернення у зруйнований обгорілий Чернігів, у спустошену сплюндровану садибу! Було Хомі Михайловичу тоді 74 роки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
А зруйнований, згорілий Хрещатик вражає до сліз. 20/VІ — 42 р. Сон: О. Вишня спочатку в гурті якомусь (наче кінець великих зборів) підходить і каже мені слово з приводу доповіді, з яким я охоче погоджуюся.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прикметник () |