зрушений

1. (Про час, період) Такий, що настає раніше ніж очікувалося, передчасно; перенесений на більш ранній термін.

2. (У лінгвістиці, про наголос) Такий, що перемістився з одного складу на інший порівняно з етимологічною (похідною) або звичайною формою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Андрій прислухався — стогін і зрушений зойк повторився… Десь за мурами… Потім той зойк захлинувся, тиша.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикметник () |