зручний
[zrut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Техніка) –
Такий, що створює сприятливі умови для чогось, задовольняє потреби, відповідає вимогам; комфортний, пристосований для використання.
- (Техніка) –
Придатний для певної мети, дії; легко застосовуваний, практичний.
- (Лінгвістика) –
Такий, що відповідає обставинам; сприятливий, підхожий, вигідний.
- (Лінгвістика) –
Про людину: вмілий, спритний у роботі, діях; той, з ким легко мати справу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зручний, р. зручного, д. зручному, з. зручного, о. зручним, м. зручнім