зручний

[zrut͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Такий, що створює сприятливі умови для чогось, задовольняє потреби, відповідає вимогам; комфортний, пристосований для використання.

  2. (Техніка) –

    Придатний для певної мети, дії; легко застосовуваний, практичний.

  3. (Лінгвістика) –

    Такий, що відповідає обставинам; сприятливий, підхожий, вигідний.

  4. (Лінгвістика) –

    Про людину: вмілий, спритний у роботі, діях; той, з ким легко мати справу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зручний, р. зручного, д. зручному, з. зручного, о. зручним, м. зручнім

Більше записів