Словник Української Мови
Буква
1. Зрізати, звалити, знищити щось за допомогою сокири, пилки чи іншого гострого знаряддя (переважно про дерева).
2. Знищити, зрівняти з землею, знесли (про споруди, будівлі).
3. Відсікти, відокремити ударом сокири, меча тощо; зрізати, зняти щось, ріжучи.
4. Зготовити, побудувати щось із колод, дерева (зрубуванням).
5. Розм. Різко перервати, припинити щось; зупинити когось, перебити чиюсь мову.
Приклад 1:
Ти кажеш продати ліс… зрубати… а тоді вже не буде так… як ти казала?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Мовчи! (В голосi його чутно божевiльний жах), Ти кажеш продати лiс… зрубати… а тодi вже не буде так… як ти казала? К и л и н а Як? Що вовк… Нi, не кажи! К и л и н а (визволившись вiд нього) Та бiйся бога! Ти впився, чи вдурiв, чи хто наврочив? Ходи до хати. Зараз… я пiду… от тiльки… тiльки… ще води нап’юся! (Стає навколiшки i п’є з вiдра. Потiм устає i дивиться задумливо поперед себе, не рушаючи з мiсця). К и л и н а Ну?
— Українка Леся, “Лісова пісня”