зростання

1. Процес збільшення розмірів, обсягу, кількості або інтенсивності чогось; розвиток, поступове наростання.

2. Підвищення рівня, ступеня, значення або сили чогось; посилення, прогресування.

3. Біол. Одна з основних властивостей живого організму, що полягає в збільшенні його маси та розмірів унаслідок надходження та переробки поживних речовин.

4. Екон. Позитивна динаміка, підвищення показників економічного розвитку (наприклад, виробництва, доходів, прибутку).

Приклади вживання

Приклад 1:
в обстановці зростання благоустрою нашої країни і дружби з іншими країнами» (1954; 5: 98). Ось перший запис у щоденнику за 1934 рік (після голодоморного 33-го): «І найбільш радісне, з чим входжу до нового життя, це свідомість, що ми наближаємося до прекрасного, рівного для всіх життя (не в грубому матеріальному розумінні, звісно).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Явище різкого зростання амплітуди вимушених коливань при наближенні час- тоти вимушуючої сили до частоти pΩ називається резонансом. Для консервативної системи ( )0=δ 0p ω=Ω , а для дисипативної сис теми pΩ трохи менша від власної частоти 0ω сис- теми.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Нелінійне зростання D із збіль- шенням E замінюється лінійним лише при дуже великих значеннях E. Для сегнетоелектриків характерне явище діелектричного гістерезису, яке п о- лягає у відставанні змін вектора поляриз а- ції P  від змін век тора напр уженості E  електричного поля (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |