Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що підлягає зрошенню або призначений для зрошення (про земельні ділянки, поля, сільськогосподарські культури).
2. У географічних назвах: такий, що має штучну зрошувальну систему, отримує воду для поливу за допомогою спеціальних споруд (наприклад, Зрошуваний степ).
Приклад 1:
Об’єкт досліджень – пілотні стаціонарні майданчики (незрошуваний, зрошуваний дощуванням, вилучений зі зрошення) у межах Інгулецької зрошувальної системи (Миролюбівський стаціонар, землекористування СК «Радянська земля», с. Миролюбівка Білозерського р -ну Хе рсонської обл.). Ґрунтовий 20 покрив представлений темно -каштановим іригаційно осолонцьованим і/або залишково солонцюватим важкосуглинковим ґрунтом.
— Тютюнник Григорій, “Вир”