зрощення

1. Біологічний процес з’єднання окремих органів, тканин або клітин у єдине ціле, що призводить до їхнього фізіологічного або анатомічного об’єднання; результат такого процесу.

2. У медицині — патологічне або хірургічно створене з’єднання між органами, судинами, частинами кісток або іншими структурами, які в нормі розділені.

3. Переносно — тісне об’єднання, зв’язок або єдність явищ, понять, соціальних груп тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Все ж цілковитого зрощення астрономії з астрологією в Месопотамії не відбулося. Навіть більше, як гадають дослідники, вавилонська астрономія стала для потреб місячного календаря та узгодження його з календарем сонячним справжньою теоретичною наукою.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Не зрощення (щілина) якої анатомічної структури призвела до випинання спинного мозку? A. Дуги хребця.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |