1. Який набув властивостей рогу, став твердим і жорстким, подібно до рогу (про тканини організму, перев. про шкіру).
2. Переносно: який став нечутливим, невразливим, втратив сприйнятливість (про почуття, характер тощо).
зроговілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
ÊÎÇÎвà у довгу брудну шерсть кутаю тіло в якому ще хтось існує вистукує калаталом глухою тронкою ногам наказує спинатись на гостре каміння ніби звідти видніють не голі урвища а долини життя дай знак зрадій у ріг рудий жар моху досягає колін тіні впиваються у розколини скель вмерлим печерним малюнком студжу чоло в мороці хмар у зорянім лишайнику проповідує щось забуте мій зроговілий обрис 11. ÂÎÄÎË²É жрець вічності нам кланяється єдине у змаганні з часом вода І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикметник () |