1. Народити, дати життя дитині; породити.
2. (переносно) Стати причиною появи, виникнення чогось; породити, створити.
3. (діал.) Народитися, з’явитися на світ.
Словник Української Мови
Буква
1. Народити, дати життя дитині; породити.
2. (переносно) Стати причиною появи, виникнення чогось; породити, створити.
3. (діал.) Народитися, з’явитися на світ.
Приклад 1:
Ні тобі збожеволіти не можна, ані зродити із грудей прокльон. Розкоше світу, йми мене в полон, адже і ти така, як я, порожня.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”