Древослів

Словник Української Мови

зробітничити

[zrobitnɪt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    (заст.) Надати комусь статус робітника, перетворити на робітника; включити до складу робітничого класу.

  2. (Історія) –

    (перен., заст.) Надати чомусь характеру, властивого робітничому класові; спрямувати на служіння інтересам робітників.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зробітничу, ти зробітничиш, він зробітничить, ми зробітничимо, ви зробітничите, вони зробітничать

Більше записів