Словник Української Мови
Буква
1. Робити рівним, гладким, усувати нерівності на поверхні чогось.
2. Надавати однакової висоти, рівня, положення; вирівнювати.
3. Визначати або встановлювати рівність між чим-небудь, порівнювати за якимись ознаками, прирівнювати.
4. У математиці: складати рівняння; робити рівними за величиною, значенням.
5. У спорті: зробити рахунок рівним, відігратися.
Приклад 1:
— аби не так для надто пискатих, — на щастя, розсварених націоналістично-буржуазних гавкунів з-за кордону, — як для щиросердих, розмагнічених рятівною віддаллю від братнього раю м’якодухих селепків в оазі західньої законности, зневажуваної кнурячими писками червоних чингісханівців, для яких єдина законність — нагаї й насильство, а решта гниль; — для щиросердих селепків, ладних на перший посвист щуролова повірити у веселкову торохту, — а як не повірити, коли з кожної ворітниці тільки й дмухають добре плачені бурякові сурми про безклясовий рай, хоча в кожному червоному раю, щойно дориваються до влади послідовники бородача, одразу ж летять голови праворуч і ліворуч, ледве встигають зрівнювати з землею братні могили! — аби сяке-таке алібі, — людський мозок?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”