Словник Української Мови
Буква
1. (про плоди, зерно, овочі тощо) Дійти до стану повної стиглості, набрати соку та смаку; стати зрілим.
2. (перен., про людину, її характер, почуття, талант тощо) Досягти повного розвитку, стати зрілим у психологічному, духовному або творчому плані.
3. (перен., про ідею, план, задум) Повністю сформуватися, набути завершеності, готовності для реалізації.
Приклад 1:
ÒÎÐÁÈÍÀ торбоднетяго сумодсиром’яго камінням цяцькована бляхою підкована козакуднебозі відчинися в дорозі а звідти лляноните перевите сріблом о що спіло житом а що гроном зріло єсть і се і то прошу пане штоф і пані карафо просто на рушничок на травудмураву гуртом за страву а як споночіє ізірне зірниця торбу відчиню а там світлиця тирсадподушка і до сону душка Міт про козака Мамая 339~8. ØÀÏÊÀ шапкадкорона моя вборона де не стану паном перед її ликом стелять шликом об землю лихом а де сяду там все до ладу люлька димує козак домує кінь стереже вухом стриже тільки отоді її шапку здоймаю коли бандуру подорожню займаю сидя подтурецьки а в бандури жури бодай їм грець най вона вгледить на голові оселедець ношена не зношена пані вельможна лежить збоку пишно не знята списом золотом не скуплена крівцею не скупана не зранена не зронена шапкадкорона І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”