зрідження

1. (лінгв.) Процес утворення рідкого звука (наприклад, [j]) з іншого приголосного, що відбувається внаслідок фонетичних змін у мові; результат такого процесу.

2. (техн.) Процес перетворення речовини з газоподібного стану на рідкий шляхом охолодження або стиснення; конденсація.

3. (перен.) Рідкісне, нечасте поширення або поява чогось; стан, коли щось трапляється з великими проміжками у часі або просторі.

Приклади вживання

Приклад 1:
94 p µV K Г П P ПP + Пара відрізняється від інших газ о- подібних станів тим, що при ізотермічному стиску відбувається процес зрідження. Газ, який знаходиться в стані при температурі, що вища за критичну, не м о- же бути перетворений в рідину ні при як о- му тиску.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |