Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Процес утворення рідкого звука (наприклад, [j]) з іншого приголосного, що відбувається внаслідок фонетичних змін у мові; результат такого процесу.
- (Фізика) –
(техн.) Процес перетворення речовини з газоподібного стану на рідкий шляхом охолодження або стиснення; конденсація.
- (Лінгвістика) –
(перен.) Рідкісне, нечасте поширення або поява чогось; стан, коли щось трапляється з великими проміжками у часі або просторі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зрідження, р. зрідження, д. зрідженню, з. зрідження, о. зрідженням, м. зрідженні, к. зрідження