Древослів

Словник Української Мови

зречевити

[zrɛt͡ʃɛʋɪtɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Філософія) –

    (рідк.) Надати чому-небудь форми речі, предмета; втілити в конкретний, відчутний образ.

  2. (Філософія) –

    (філос., спец.) Перетворити абстрактну ідею, поняття або явище на матеріальну, предметну форму; опредметити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зречевити, р. зречевитів, д. зречевитам, з. зречевитів, о. зречевитами, м. зречевитах, к. зречевити

Більше записів