Значення
- (Філософія) –
(у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Радикальна відмова від власних переконань, ідеалів, цінностей або віри, що супроводжується глибоким внутрішнім розривом і часто сприймається як зрада самого себе.
- (Релігія) –
(у релігійному контексті) Відступництво, відречення від віри або релігійних обов’язків; формальна або публічна відмова від своїх релігійних переконань.
- (Лінгвістика) –
(заст., рідк.) Дія за значенням дієслова “зректися”; відмова, відрікання від чого-небудь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зречевлення, р. зречевлення, д. зречевленню, з. зречевлення, о. зречевленням, м. зречевленні, к. зречевлення