зречевлення

[zrɛt͡ʃɛʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Філософія) –

    (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Радикальна відмова від власних переконань, ідеалів, цінностей або віри, що супроводжується глибоким внутрішнім розривом і часто сприймається як зрада самого себе.

  2. (Релігія) –

    (у релігійному контексті) Відступництво, відречення від віри або релігійних обов’язків; формальна або публічна відмова від своїх релігійних переконань.

  3. (Лінгвістика) –

    (заст., рідк.) Дія за значенням дієслова “зректися”; відмова, відрікання від чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зречевлення, р. зречевлення, д. зречевленню, з. зречевлення, о. зречевленням, м. зречевленні, к. зречевлення

Більше записів