зречевлення

1. (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Радикальна відмова від власних переконань, ідеалів, цінностей або віри, що супроводжується глибоким внутрішнім розривом і часто сприймається як зрада самого себе.

2. (у релігійному контексті) Відступництво, відречення від віри або релігійних обов’язків; формальна або публічна відмова від своїх релігійних переконань.

3. (заст., рідк.) Дія за значенням дієслова “зректися”; відмова, відрікання від чого-небудь.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |