Прислівник, що означає ранню частину дня, перші години після сходу сонця; вранці.
Уживається також для позначення початку, ранньої стадії якогось періоду або процесу (переносне значення).
Словник Української Мови
Буква
Прислівник, що означає ранню частину дня, перші години після сходу сонця; вранці.
Уживається також для позначення початку, ранньої стадії якогось періоду або процесу (переносне значення).
Приклад 1:
У когось трусилися жижки, у когось — груди, хтось инший дістав кровотечу з носа, на когось напала алерґія, ще на когось — летарґія, хтось попросту закоцанів, а в инших проблиснули жовтявим свіченням очі… А наш пан Стасюньо, гордість і слава України, прокрався тихцем до музикантів (цілу капелю приведено зранку, бо ж танці обіцяно!) і конспіративно в першого сурмаря його золоту тромпету потяг.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
III Андрієві так сильно сподобалося «коров’яче життя на зеленій паші», що другого дня він зранку не одходив од матері. Йому любо було дивитися, як вона готує обід, як бігає по кухні, як перемиває посуд, як узагалі метушиться, мов муха в окропі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
31/VІІ — 42 р. Вчора зранку заходила Докія Гуменна. Вітає, радіє, що я по цей бік, що неушкоджений, що нарешті я в Києві.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”