Зов’ялість — стан, властивість або якість того, що є зов’ялим; повне зів’янення, зав’янення, втрата свіжості, тургору (перев. про рослини).
зов’ялість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Зов’ялість — стан, властивість або якість того, що є зов’ялим; повне зів’янення, зав’янення, втрата свіжості, тургору (перев. про рослини).
Відсутні